Історія каналізації

03.10.2018 | 15:58

 

     Припускають, найдавніша каналізація  відноситься до Індської цивілізації (2500   років до н.е., сучасний Пакистан) - це цегляна споруда з стульчаком, пов'язане з   підземної зливний системою. Перша в світі каналізація обслуговувала місто   чисельністю 40 тис. Чоловік. У будинках були кімнати для вмивання та туалети.   Нечистоти стікали по жолобах в підземні відстійники і виводилися за межі міста.   Туалети були навіть в скромних будинках.

    

У 1800 р до н.е. цариця Криту присіла справити свої природні потреби у струмка і   побачила, як все змивається течією. Це наштовхнуло її на думку про створення   конструкцій туалету зі зливом Існує думка, ніби одна з найдревнійшіх конструкцій   туалету зі зливом належить ей.Руіни Кносса зберігають кам'яні стульчаки, до яких   за допомогою складної системи труб підводилася вода. Зараз ми користуємося   благами, раніше доступними хіба що китайських імператорів і крітським царицям. 

 У середньовічних містах і замках не було ні вбиралень, ні каналізації, ні водопостачання. Заможні власники замків мали спеціальні приміщення для справляння природних потреб, іменувалися в Англії гардеробами. Вони мали похилий жолоб для скидання випорожнень або ж помітно виступали зі стін, так що виділення, не торкаючись кам'яної кладки, викидалося в рів за стінами замку (міста).

У 1270 році був виданий закон, що забороняв виливати з вікон вміст нічних горщиків, під загрозою штрафу. Городяни кричали 3 рази попередження: «Обережно вода» і робили те ж саме. Навіть Леонардо да Вінчі, запрошений до двору імператора Франциска I, був вражений паризьким смородом і спроектував для свого патрона туалет з змивом. Але креслення так і залишилися на папері.