Danzig: місто та (чи) туалет

24.01.2019 | 14:36

Замок у Квидзині не є ні найбільшим, ні найстарішим у Польщі, але його варто побачити з однієї причини: готична будівля може похвалитися ... найбільшою вбиральнею в Європі.

Вона являє собою вежу, побудовану на відстані 55 метрів від замку, а галерея, що веде до неї, і досі вважається найдовшим в світі проходом до туалету.

Ця вежа мала не тільки сантехнічну, але й оборону функцію, і при необхідності перетворювалась із туалету в плацдарм для воєнних дій. А в 1817 році їй знайшли нове призначення – переобладнали у в’язницю.

Зараз такий туалет вважався б елементом розкоші, адже сидячи тут можна насолодитися чудовими пейзажами. Зокрема відкривається вид на долину Вісли.

Саме завдяки цьому туалету Квідзинський замок вирізняють з поміж десятків інших польських замків. Ще й в усій туристичних виданнях його зображують з південного боку, тобто того, де розташована вежа. Це безпрецедентний випадок, коли вбиральня стала візитною карточкою фортеці.

Не дивно, що вона удостоїлась своєї власної назви – данскер або Гданська вежа.

Цікавим те, що з часом всі башеньки, що слугували туалетами при замках, почали за аналогією називати данскерами. А в Квідзинській фортеці так називали ще й колодязну вежу.

                                                  За що туалет назвали на честь Гданьська?

Назва туалету "данскер" походить від назви міста, що польською звучить як Гданськ, а німецькою Danzig. Це портове місто було найбагатшим та найрозкішнішим в середньовічній Польщі. Саме звідси відправляли на експорт товари з усієї країни. Тож за право володіти цим важливим та прибутковим торгівельним пунктом змагалися тевтонські лицарі та Польська корона.

Місто ще на початку XIV ст потрапило під владу Тевтонського ордену, але в ході 13-літньої війни  між орденом та Прусським Союзом міщани повстали проти правління чужинців та повернулися до складу рідної Польщі. Тевтонські лицарі так і не могли змиритися з втратою Гданська і зі злості назвали на його честь туалет.

Деякі історики незгодні з таким трактуванням. Вони вважають, що назва походить від німецького прикметника "dansk", що означає "мокрий, вологий", бо припускають, що це слово могло бути прозивним для туалету (так як там багато рідини). І інші дослідники їм заперечують: прикметником прозвали місто за його вологий клімат, а потім вже містом – туалет.

         Середньовічна гігієна vs Тевтонська гігієна 

Данскер був побудований при правлінні тевтонців. І став неабияким сантехнічним дивом того часу.

В середньовічних замках туалети виглядали просто як ніші в стіні, нечистоти з яких витікали через дірку з зовнішнього боку споруди і стікали по кам’яному фасаду. А більш удосконаленими санвузлами, туалетами люкс-классу, були еркери – невеличкі конструкції, що виступали з стіни (кажучи доступною мовою – балкони). Через дірку знизу все падало, знову ж таки, забруднюючи кам’яний фасад.

Виглядав замок не дуже естетично, а аромати всередині, м’яко кажучи, були не з приємних. Але в середні віки навряд чи хтось переймався цим. Причиною побоювань було інше. Ходили легенди, нібито в деяких замках з зовнішнього боку вистроюється така куча нечистот, що ворог з легкістю може видертись по ній та перезіл через стіну.

Швидше за все й тевтонці не так з любові до гігієни, а з стратегічного прорахунку побудували цілу туалетну вежу. Вони вбили одразу 2-х зайців: і нечистоти вивели подалі від замку, і додатковим оборонним пунктом обзавелися.

Завдяки тевтонським лицарям сьогодні Польща є магнатом у сфері гігантських туалетів. Найбільші туалетні вежі можна побачити у Квідзині, в Мальборку, в Торуні, в Гнєві та  Ковалево Поморському

P. S. Як знайти туалет в Мальборку? Йдіть туди, куди вказують скульптури чортиків.

 

 Вид з данцкера

Вежа піднімається на висоту 25 м.. Під нею колись пропливав потік, який збирав нечистоти.  Ймовірно, це був один з рукавів річки Ліви, яка з трьох сторін огортала місто Квідзин.

Зараз в Квідзинському данскері можна побачити квадратний отвір в підлозі для викиду нечистот, але колись тут стояли дерев’яні туалетні сидіння. Над цим приміщенням були розташовані дві комірки, які у минулому виконували функції складу в разі облоги замку.

Галерея, що веде до туалету, має довжину 55 метрів, тож весь шлях до відхожого місця займає кілька хвилин. Хоча, якщо дуже треба, можна дістатися й швидше.

 

Галерея встановлена на аркаді, стовпи якої мають різну висоту: від  8,5 м біля стіни замку до 13 м. біля вежі. Під одним із стовпів колись була невелика споруда невідомого призначення. Зараз від неї залишилися тільки напівзруйновані сходи, але її можна побачити на старих листівках. 

 

Найбільший туалет Європи став музеєм. Ідучи по галереї до нього, можна побачити старовинні дитячі колиски, шафи або скрині. А в самій вежі знайдете виставку, присвячену мистецтву і культурі Нижнього Повісля.

Квідзинський замок утворює єдине ціле з готичним собором, а таку комбінації не так вже й часто можна знайти. У пресвітерії Квідзинського собору було виявлено склеп, в якому поховані три великих майстра Тевтонського ордена: Вернер фон Орсельн, Генрік фон Плауен та Людольф Кеніг фон Ваттзау. Цей склеп –  ще одна визначна пам’ятка Квідзина. Сюди обов’язково потрібно сходити, після того, як вийдете з туалету.