Якій небезпеці піддавалися користувачі античного водопроводу?

23.06.2020 | 15:29

Нещодавно з'ясувалося, що з водопроводом в Римській імперії все було не так просто: питна вода в трубах, ймовірно, була отруєна, що могло призвести до щоденних проблем зі здоров'ям: блювоті, розвитку діареї, хвороб печінки і нирок. Такий висновок вчені зробили, ретельно дослідивши водопровід з міста Помпеї.

Проблеми з водою

Проаналізувавши частину міського водопроводу, хіміки Університету Південної Данії прийшли до несподіваного висновку, що труби містили високі рівні токсичного хімічного елемента - сурик. Концентрація була настільки високою, що явно створювала проблеми для стародавніх римлян.

Справедливості заради, археологи і раніше вважали водопровідні труби римлян небезпечними, так як вони були зроблені зі свинцю: важкий метал накопичується в організмі і в кінцевому підсумку стає причиною пошкодження нервової системи і внутрішніх органів. Однак свинцева труба швидко кальцинується, тим самим запобігаючи потрапляння свинцю в питну воду. Тобто вода могла бути небезпечною тільки з нового або тільки відремонтованого трубопроводу, решту часу все було нормально.

Знову винен Везувій

На відміну від свинцю, сурик дуже токсичний. Іншими словами, після вживання отруєної води реакція настає негайно. Цей елемент особливо дратує кишечник, що призводить до погіршення стану і зневоднення. У важких випадках сурик може також впливати на печінку і нирки, а в гіршому випадку стати причиною зупинки серця.

Невеликий фрагмент металу вагою 40 мг з помпейського водопроводу став першим кроком до того, щоб докладніше дізнатися, як насправді було з водою в Стародавньому Римі. Але вже можна сказати, що концентрація сурику в питній воді в місті була навіть вище, ніж в інших частинах Римської імперії. Адже місто розташовувався поруч з сумно відомим вулканом Везувієм, який збільшив концентрацію сурми в підземних водах.

Яка ж шкода була від водогону в Ольвії (територія сучасної України, Миколаївська область)?

При розкопках на ольвійському некрополі було виявлено що в суглобах похованих ольвіополітів був надлишковий вміст кальцію. Вважається, що до 35 років місцеві жителі мали вже проблеми з суглобами в першу чергу з колінами. Сама джерельна вода, яка була основою водогону Ольвії мала надлишковий вміст кальцію. Надлишкові дози кальцію й вітаміну Д можуть викликати гіперкальцемію, після якої потрібна інтенсивна кальцифікація кісток та тканин (в основному зачіпає сечовидільну систему).

Як ми бачимо стародавні римляни та греки могли мати проблему з якістю води. Проте не слід забувати що відсутність водогону та каналізації призводить до більш важких наслідків у вигляді епідемій. Що ми можемо спостерігати в наступну епоху, в епоху Середньовіччя.